Експорт ліків у європейські країни – реалії та перспективи

Свідченням успішної діяльності нашої фармгалузі є експорт українськиї ліків та динаміка його зростання навіть під час війни. За період з 2012 року Україна експортувала найбільше фармацевтичної продукції у 2021 році (316 млн дол. США), у 2022 ці обсяги знизилися (238 млн дол.), а у 2023 зросли на 17, 2% – до 279 млн дол. І це при тому, що після початку повномасштабної війни українські фармкомпанії призупинили торговельно-економічні стосунки з рф та білоруссю. А традиційно експортерами української фармпродукції є саме держави колишнього Союзу (наразі найбільшими з них є Узбекистан, Литва, Казахстан, Грузія, Молдова). Європейських країн серед експортерів небагато, через відсутність GMP-сертифікатів європейських країн у багатьох вітчизняних фармкомпаній.

Водночас провідні фармкомпанії, які володіють такими сертифікатами, відкривають для себе нові ринки збуту й за два останні роки збільшили частку екпорту до ЄС на 14,2% — з 6,7% від загального обсягу у 2021 році до 15, 4% у 2022-му та 20, 9% у 2023-му.

У структурі українського експорту — переважно ліки (217 млн дол. США у 2023 році), але цікаво, що впродовж 2012-2023 рр. найбільшого зростання в українському експорті зазнала категорія «Сироватки, вакцини» — з 3,5% до 16,8% відповідно.

Водночас частка імпорту фармацевтичної продукції у товарообігу України зменшується.Якщо за період з 2012 до 2021 року цей «спад» досяг 2% (з 93% до 91% відповідно), то за 2021 — 2023 рр. він був значно більшим (частка імпорту у минулому році становила 88%). Майже незмінними лідерами імпорту ЛЗ в Україну є Німеччина, Індія та Франція. Ці країни в середньому охоплюють 75% імпорту серед топ-5 напрямів протягом 2012-2023 рр. Указані тенденції свідчать про зниження імпортозалежності нашої держави в цьому напрямку та необхідність і надалі підтримувати вітчизняного виробника.

Комментарі